Характеристики
Інструкція
Відгуків0
Питання0
Топ продажів
В наявності
Код товару: 000000751
Бренд: SANOFI
Відгуки
(0)
308.50 грн
Ціна залежить від обраної аптеки. Для оформлення замовлення спочатку виберіть аптеку.
Алергія
З обережністю
Водії
Можна
Діти
Можна з 0 років
Діабет
Можна
Вагітні
Не можна
Годуючі
Не можна
Основні властивості
Алергія
З обережністю
Водії
Можна
Діти
Можна з 0 років
Діабет
Можна
Вагітні
Не можна
Годуючі
Не можна
Характеристики
Бренд
Форма випуску
Розчин для інгаляцій
Діюча речовина
Амброксолу гідрохлорид
Показання
Секретолітична терапія при гострих і хронічних бронхопульмональних захворюваннях, пов’язаних із порушеннями бронхіальної секреції та ослабленням просування слизу
Умови відпуску
Без рецепта
Температура зберігання
Від +15° С до +25° С (кімнатна температура)
Чутливість до світла
Не чутливий
Спосіб застосування
Оральний
Об'єм
100 мл
Первинна упаковка
Флакон
Виробник
ІНСТІТУТО ДЕ АНЖЕЛІ С.Р.Л.
Країна виробництва
Італія
Реєстраційний №
UA/3430/06/01 необмежений з 23.01.2017 Наказ МОЗ №388 від 25.02.2023
Інструкція для ЛАЗОЛВАН розчин для інгаляцій та перорального застосування 15 мг/2 мл флакон з крапельницею 100 мл
Склад:
діюча речовина: амброксолу гідрохлорид;
2 мл розчину для інгаляцій та перорального застосування містять амброксолу гідрохлориду 15 мг;
допоміжні речовини: кислота лимонна, моногідрат; натрію гідрофосфат, дигідрат; натрію хлорид; бензалконію хлорид; вода очищена.
Лікарська форма. Розчин для інгаляцій та перорального застосування.
Основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний або ледь коричневий розчин.
Фармакотерапевтична група.
Засоби, що застосовуються при кашлі і застудних захворюваннях. Муколітичні засоби.
Код АТХ R05C B06.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Амброксолу гідрохлорид, заміщений бензиламін, є метаболітом бромгексину. Він відрізняється від бромгексину відсутністю метильної групи та наявністю гідроксильної групи у пара-транс-положенні циклогексилового кільця.
Дослідження доводять його секретолітичний та секретомоторний ефект в бронхіальному тракті.
При пероральному застосуванні ефект наступає в середньому через 30 хвилин і триває 6 – 12 годин залежно від індивідуальної дози.
Доклінічно доведено, що амброксолу гідрохлорид підвищує частку серозного компоненту бронхіального секрету. Амброксол посилює видалення слизу шляхом зниження в’язкості та активації циліарного епітелію.
Амброксол активує систему сурфактанта за рахунок безпосереднього впливу на пневмоцити ІІ типу в альвеолах та клітини Клара в ділянці малих дихальних шляхів. Він посилює утворення та виведення поверхнево-активного матеріалу в альвеолах та бронхіальному дереві плода та дорослого організму. Ці ефекти були продемонстровані у різних біологічних видів на культурах клітин та in vivo.
Крім того, в різних доклінічних дослідженнях було продемонстровано антиоксидантні ефекти амброксолу.
Фармакокінетика.
Абсорбція
Амброксол майже повністю абсорбується після перорального прийому. Tmax після перорального прийому становить 1 – 3 години. Абсолютна біодоступність амброксолу при пероральному застосуванні знижується приблизно на 1/3 внаслідок пресистемного метаболізму.
Розподіл
Приблизно 85 % (80 – 90 %) препарату зв’язується з білками плазми крові. У легеневій тканині амброксол досягає більш високої концентрації, ніж у плазмі крові, при парентеральному введенні. Амброксол може проникати у цереброспінальну рідину, через плацентарний бар’єр та виділяється у грудне молоко.
Біотрансформація
Формування метаболітів, здатних проникати в нирки (наприклад, дибромантранілова кислота, глюкуронід), відбувається у печінці.
Виведення
Майже 90 % препарату виводиться нирками у формі метаболітів, що утворюються в печінці. Менше 10 % амброксолу виводиться нирками у незміненому вигляді. Через високий ступінь зв’язування з білками, великий обсяг розподілу та повільний перерозподіл препарату з тканин в кров при діалізі або форсованому діурезі суттєве виведення амброксолу малоймовірне.
Кінцевий період напіввиведення з плазми крові становить 7 – 12 годин. Період напіввиведення з плазми амброксолу та його метаболітів становить приблизно 22 години.
Пацієнти з порушенням функції печінки та нирок
У пацієнтів з тяжкими розладами з боку печінки кліренс амброксолу знижується на 20 – 40 %. У пацієнтів із тяжким порушенням функції нирок може відбуватися кумуляція метаболітів амброксолу.
Клінічні характеристики.
Показання. Секретолітична терапія при гострих і хронічних бронхопульмональних захворюваннях, пов’язаних із порушеннями бронхіальної секреції та ослабленням просування слизу.
Протипоказання.
Лазолван®, розчин для інгаляцій та перорального застосування, не можна застосовувати пацієнтам з гіперчутливістю до амброксолу гідрохлориду або інших компонентів лікарського засобу.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Одночасне застосування препарату Лазолван® та засобів, що пригнічують кашель, може призвести до надмірного накопичення слизу внаслідок пригнічення кашльового рефлексу. Тому така комбінація можлива тільки після ретельної оцінки лікарем співвідношення очікуваної користі та можливого ризику від застосування.
Супутнє застосування амброксолу та антибіотиків (амоксициліну, цефуроксиму, доксицикліну та еритроміцину) призводить до вищої концентрації антибіотиків у бронхолегеневому секреті та у мокротинні.
Особливості застосування.
діюча речовина: амброксолу гідрохлорид;
2 мл розчину для інгаляцій та перорального застосування містять амброксолу гідрохлориду 15 мг;
допоміжні речовини: кислота лимонна, моногідрат; натрію гідрофосфат, дигідрат; натрію хлорид; бензалконію хлорид; вода очищена.
Лікарська форма. Розчин для інгаляцій та перорального застосування.
Основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний або ледь коричневий розчин.
Фармакотерапевтична група.
Засоби, що застосовуються при кашлі і застудних захворюваннях. Муколітичні засоби.
Код АТХ R05C B06.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Амброксолу гідрохлорид, заміщений бензиламін, є метаболітом бромгексину. Він відрізняється від бромгексину відсутністю метильної групи та наявністю гідроксильної групи у пара-транс-положенні циклогексилового кільця.
Дослідження доводять його секретолітичний та секретомоторний ефект в бронхіальному тракті.
При пероральному застосуванні ефект наступає в середньому через 30 хвилин і триває 6 – 12 годин залежно від індивідуальної дози.
Доклінічно доведено, що амброксолу гідрохлорид підвищує частку серозного компоненту бронхіального секрету. Амброксол посилює видалення слизу шляхом зниження в’язкості та активації циліарного епітелію.
Амброксол активує систему сурфактанта за рахунок безпосереднього впливу на пневмоцити ІІ типу в альвеолах та клітини Клара в ділянці малих дихальних шляхів. Він посилює утворення та виведення поверхнево-активного матеріалу в альвеолах та бронхіальному дереві плода та дорослого організму. Ці ефекти були продемонстровані у різних біологічних видів на культурах клітин та in vivo.
Крім того, в різних доклінічних дослідженнях було продемонстровано антиоксидантні ефекти амброксолу.
Фармакокінетика.
Абсорбція
Амброксол майже повністю абсорбується після перорального прийому. Tmax після перорального прийому становить 1 – 3 години. Абсолютна біодоступність амброксолу при пероральному застосуванні знижується приблизно на 1/3 внаслідок пресистемного метаболізму.
Розподіл
Приблизно 85 % (80 – 90 %) препарату зв’язується з білками плазми крові. У легеневій тканині амброксол досягає більш високої концентрації, ніж у плазмі крові, при парентеральному введенні. Амброксол може проникати у цереброспінальну рідину, через плацентарний бар’єр та виділяється у грудне молоко.
Біотрансформація
Формування метаболітів, здатних проникати в нирки (наприклад, дибромантранілова кислота, глюкуронід), відбувається у печінці.
Виведення
Майже 90 % препарату виводиться нирками у формі метаболітів, що утворюються в печінці. Менше 10 % амброксолу виводиться нирками у незміненому вигляді. Через високий ступінь зв’язування з білками, великий обсяг розподілу та повільний перерозподіл препарату з тканин в кров при діалізі або форсованому діурезі суттєве виведення амброксолу малоймовірне.
Кінцевий період напіввиведення з плазми крові становить 7 – 12 годин. Період напіввиведення з плазми амброксолу та його метаболітів становить приблизно 22 години.
Пацієнти з порушенням функції печінки та нирок
У пацієнтів з тяжкими розладами з боку печінки кліренс амброксолу знижується на 20 – 40 %. У пацієнтів із тяжким порушенням функції нирок може відбуватися кумуляція метаболітів амброксолу.
Клінічні характеристики.
Показання. Секретолітична терапія при гострих і хронічних бронхопульмональних захворюваннях, пов’язаних із порушеннями бронхіальної секреції та ослабленням просування слизу.
Протипоказання.
Лазолван®, розчин для інгаляцій та перорального застосування, не можна застосовувати пацієнтам з гіперчутливістю до амброксолу гідрохлориду або інших компонентів лікарського засобу.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Одночасне застосування препарату Лазолван® та засобів, що пригнічують кашель, може призвести до надмірного накопичення слизу внаслідок пригнічення кашльового рефлексу. Тому така комбінація можлива тільки після ретельної оцінки лікарем співвідношення очікуваної користі та можливого ризику від застосування.
Супутнє застосування амброксолу та антибіотиків (амоксициліну, цефуроксиму, доксицикліну та еритроміцину) призводить до вищої концентрації антибіотиків у бронхолегеневому секреті та у мокротинні.
Особливості застосування.
Немає відгуків про цей товар, станьте першим, залиште свій відгук.
Немає питань про даний товар, станьте першим і задайте своє питання.
ЛАЗОЛВАН розчин для інгаляцій та перорального застосування 15 мг/2 мл флакон з крапельницею 100 мл
308.50 грн