Як правильно обирати знеболювальні препарати: що потрібно знати?

Біль — один із найчастіших симптомів, з яким стикається людина протягом життя. Головний біль, зубний, м’язовий, суглобовий або біль після травм значно знижують якість життя та працездатність. У таких випадках ми зазвичай шукаємо ліки від болю, не завжди замислюючись, який саме препарат буде найбільш доречним.

Водночас знеболювальні препарати суттєво відрізняються за механізмом дії, безпекою та показаннями. Неправильний вибір може не лише не допомогти, а й нашкодити здоров’ю. У цій статті розберемося, як обрати знеболювальне, які препарати краще підходять для полегшення стану та як безпечно їх застосовувати.

Біль — це не лише сигнал від тіла, а й продукт мозку

Біль часто сприймають як прямий наслідок ушкодження тканин. Насправді ж це складний нейробіологічний процес, у якому головну роль відіграє мозок. Один і той самий стимул може викликати різний біль у різних людей. Емоції, тривога, попередній досвід і навіть очікування впливають на силу болю. Саме тому плацебо та немедикаментозні методи інколи реально зменшують больові відчуття. Сучасна нейронаука розглядає біль як адаптивний механізм, а не лише симптом ушкодження.

Види болю

При будь-якому ушкодженні виникає запальний процес, який супроводжується болем, набряком, почервонінням, підвищенням температури та порушенням функцій. Тобто, біль – це симптом (сигнал) початку запалення.

Розрізняють різні види болю в залежності від тривалості, механізму виникнення, локалізації та поширення в тілі. Гострий біль виникає раптово, короткочасний, супроводжує травму чи загострення хронічного захворювання, триває зазвичай до 3-х місяців. Хронічний біль відчувається понад 3 місяців і є пов'язаним із тривалим запаленням. Ноцицептивний біль виникає від подразнення больових рецепторів (ноцицепторів) в тканинах, наприклад, при порізах, опіках, запаленнях, ударах. Нейропатичний біль зумовлений пошкодженням або дисфункцією самих нервів (периферичних або центральних), а не реакцією на травму, наприклад, при діабетичній нейропатії. Психогенний біль має психологічні причини або значно посилюється під впливом таких емоцій, як стрес, депресія, тривога, хоча може мати й фізичне підґрунтя. За локалізацією виділяють поверхневий, глибинний, вісцеральний, відбитий, фантомний біль. Поверхневий біль – це короткочасний, гострий, який виникає в шкірі та слизових оболонках. Глибинний виникає в м'язах, суглобах, кістках, має різну тривалість. Вісцеральний біль характерний для внутрішніх органів черевної порожнини та грудної клітки, часто тупий і розлитий. Відбитий (іррадіюючий) відчувається в одній ділянці, але виникає в іншій (наприклад, біль в руці при серцевому нападі). Фантомний біль з’являється після втрати кінцівки.

Як наші пращури знеболювали без таблеток

Задовго до відкриття нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ) і синтетичних анальгетиків люди використовували природні механізми та лікарські рослини.

Найдавнішими методами знеболювання вважаються:

• Рослинні екстракти (кора верби — природне джерело саліцилатів, мак, беладона).
• Холод і тепло — прототип сучасної кріо- та термотерапії.
• Масаж, тиск, розтирання — стимуляція механорецепторів зменшує передачу больових імпульсів.
• Дихальні та ритуальні практики — зниження страху та напруги.

Сьогодні знеболювальні засоби поділяються на дві основні групи : наркотичні анальгетики, до яких відносяться опіоїди - потужні засоби від сильного болю, зокрема онкологічного, та ненаркотичні, що включають нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), спазмолітики (від спазмів), місцеві анестетики (для локального знеболення) та комбіновані препарати. Класифікують їх і за механізмом дії (центральна/периферична), хімічною структурою та лікарською формою (таблетки, мазі, ін'єкції).

Знеболювальні засоби

Ненаркотичні анальгетики є найпоширенішою групою сучасних знеболювальних засобів.

НПЗП знімають біль, пригнічують запалення, знижують температуру. За хімічною структурою вони поділяються саліцилати, похідні пропіонової кислоти, оксиками, інгібітори ЦОГ-2. Представниками НПВС є ібупрофен, парацетамол, ацетилсаліцилова кислота (аспірин), диклофенак.

Спазмолітики розслабляють непосмуговану мускулатуру внутрішних органів. Представниками цієї групи є препарати но-шпа (дротаверин), комбіспазм.

Комбіновані анальгетичні препарати (Цитрамон, Фармадол) поєднують у своєму складі кілька активних речовин: анальгетик + спазмолітик + іноді кофеїн.

Місцеві анестетики лідокаїн, меновазин (у вигляді гелів, розчинів) здатні блокувати проведення больового імпульсу в місці застосування.

Чому швидке зняття болю заважає природньому завершенню запалення?

Як було вище зазначено, біль є одним із проявів (симптомів) запалення. НПВС ефективно блокують біль, але вони також гальмують синтез сигнальних молекул (простагландинів), які беруть участь не лише в болю, а й у загоєнні (завершенні запалення). Також, НПЗЗ можуть впливати на слизову ШКТ, нирки, серцево-судинну систему; не підходять для тривалого або повторного застосування у багатьох пацієнтів, зокрема для дітей та людей похилого віку. Тому в сучасній медицині все більше говорять не про «пригнічення» запаленні, відповідно й зняття болю, а про модуляцію запалення – оптимальний його перебіг та завершення, відновлення клітин і тканин організму. Добре завершиться запалення – швидко «підуть геть» його симптоми.

НПВС мають суттєві побочні ефекти та протипоказання, які за швидкого знеболювального ефекту можуть:

• ушкодити слизову оболонку шлунку (НПЗП);
• негативно вплинути на печінку (парацетамол);
• підвищувати ризик серцево-судинних ускладнень при тривалому прийомі.

Натуральні біорегуляційні засоби: не «слабші», а інакші

Ще раз: звичайні знеболюючі засоби прибирають біль, але значно уповільнюють процес загоєння/відновлення при запаленні. Натуральні засоби, зокрема біорегуляційні препарати, діють за іншим принципом:

• встановлюють баланс між проти- та прозапальними регуляторами запалення,
• підтримують фізіологічні механізми відновлення клітин за рахунок активації відповідних регулюючих генів,
• впливають на кілька ланок запалення одночасно, зокрема на зменшення болю,
• мають кращий профіль переносимості при тривалому застосуванні.

Чому біорегуляційний засіб Траумель С розглядають як альтернативу НПВС

Траумель С є багатокомпонентним натуральним препаратом, що застосовується при болю та запаленні будь-якого характеру та виду.

Принципова відмінність препарату Траумель С полягає в тому, що він:

• містить комплекс рослинних і мінеральних компонентів у надмалих дозах;
• діє біорегуляційно, а не шляхом пригнічення медіаторів запалення;
• не порушує природний перебіг запалення, що необхідний для успішного його завершення та загоєння;
• добре поєднується з немедикаментозними методами лікування та відновлення, таким як фізіотерапія, лікувальна фізкультура (ЛФК).

• зменшує біль і знімати набряк при травмах м’яких тканин організму;
• рівний за ефектом із НПВС при місцевому застосуванні;
• має значно кращий профіль безпеки;
• може тривало застосовуватися без ризику побічних ефектів (вони практично відсутні);
• добре переноситься різними пацієнтами, тому його можна давати маленьким дітям, алергікам, вагітним жінкам та людям похилого віку.

Чому безпечність стає ключовим фактором у виборі знеболювального засобу?

Сучасний пацієнт живе довше, частіше має хронічні захворювання та приймає кілька препаратів одночасно. Тому безпека і переносимість стають не менш важливими, ніж сила знеболення. Саме з цієї причини лікарі дедалі частіше комбінують фармакологічні та натуральні засоби, використовують місцеві та біорегуляційні препарати, обирають індивідуалізований підхід щодо зняття болю.

Висновок:

Біль — це не помилка організму, а мова, якою тіло говорить про потребу в допомозі. Сьогодні існує багатий асортимент знеболювальних засобів, але слід вибирати безпечні препарати та ті, що допомагають організму самостійно завершити запалення і природним шляхом зменшити біль.

Сучасна медицина рухається від принципу «заглушити будь-що» до принципу “допомогти організму відновитися”.

✔️ Траумель С у зручній лікарський формі: таблетки, краплі, ампули, мазь та гель,  завжди присутній на